Стилістичні засоби лексикології та фразеології Слово і його лексичне значення . Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми. Основні групи фразеологізмів

Рекомендовано студентам. Матеріал також може бути використаний для навчання учнів 10 класу.
Тема заняття: «Стилістичні засоби лексикології та фразеології Слово і його лексичне значення . Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми. Основні групи фразеологізмів».
Мета заняття:
Дидактична –
Пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні; уживати слова в переносному значенні.
Знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів; пояснювати значення фразеологізмів, приказок, прислів'їв, крилатих висловів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні.
Виховна – Виховувати чемного громадянина України.
Розвиваюча – розвивати швидкість у виконанні вправ, зв'язне мовлення, виразність читання, пам'ять, логічне мислення, самостійність, творчі нахили, естетичні смаки, вміння аналізувати, вміння перевіряти себе і сприймати на слух, виправляти недоліки; робити висновки, здібності до самопрезентації
Вид заняття: Практичне заняття
Методичне забезпечення: картки, опорні конспекти

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.   Організаційний момент
1.1 Привітання студентів. Перекличка.
1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.
2.   Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття
Лексикологія — наука про лексику (словниковий склад нашої мови). Лексика сучасної української літературної мови з погляду стилістичної диференціації поділяється на стилістично нейтральну (міжстильову), що вживається в усіх стилях мови та стилістично забарвлену, що співвідноситься з одним чи з кількома (але не з усіма) функціональними стилями. Уживаючись у переносному значенні, нейтральні слова набувають додаткових емоційно-експресивних відтінків (переважно — художній та публіцистичний стилі). Особливу групу лексики становлять слова вузького стилістичного призначення: терміни, професіоналізми, жаргонізми, розмовна та просторічна лексика, застарілі слова, неологізми, зокрема поетичні.
Як елемент мовної системи слово пов'язане з іншими словами на рівні лексики, граматики, стилістики. Важливою лексичною характеристикою в цьому плані є сполучуваність слів, тобто здатність їх поєднуватися з іншими словами в процесі висловлення думки (За О. Пономарьовим).
Необхідні для повторення і вивчення поняття: лексичне значення слів, багатозначність, тропи, пряме (переносне значення слова; синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, фразеологія, фразеологізми (та їх стилістичні можливості).
Тропи — слова, вжиті в переносному значенні для створення образності (передача загального поняття через конкретний словесний образ): порівняння, епітет, метафора, метонімія, синекдоха, персоніфікація, гіпербола, алегорія, літота, уособлення.
Стилістичні фігури (антитеза, оксиморон, парономазія, перифраза, евфемізм...), є також еліпсис, повтор, анафора, епіфора, тавтологія, ампліфікація, плеоназм і т. ін.
Лексика за походженням, вживанням. Фразеологізми. Фразеологічні зрощення, єдності, сполучення. Прислів'я, приказки. Крилаті вислови. Афоризми. Сентенції. Максима. Парадокс. Літературна цитата. Ремінісценція. Трансформація (видозміна фразеологізмів з певною стилістичною настановою). Контамінація. Визначити стилістичні особливості, можливості зазначених понять; занести поняття до особистого довідника, використовуючи приклади. З поданих понять кожен учень для обговорення на семінарі обирає 1 - 2 поняття.3.   Мотивація навчання

Цікаво знати (для обговорення).
• Для потреб повсякденного спілкування досить невеликої кількості слів. Але для читання і розуміння книг їх треба знати дуже багато. Встановлено, що дитина 7 років уже використовує близько 5 000 слів, а в 14 років — до 10 000; обсяг словника конкретної людини залежить від роду її занять, освіченості і здібностей.
• Словник мови прозових творів Т. Г. Шевченка охоплює 20 000 слів, а поетичних — понад 10 000.
• Лексичне значення слова хоч і стійке, але не залишається  незмінним. Наприклад, запозичене слово білет первісно означало «водяна бульбашка», «брунька», «золота капсула з амулетом», з часом набуло нового значення — «записка з печаткою», пізніше — «Картка з екзаменаційними питаннями»; розмовне — те саме, що квиток.
Утворіть із поданих словосполучень і речень схему, відповідь ілюструйте прикладами. Слово та його зв'язки. Фонетично оформлене. Може мати семантичні зв'язки. Має словотворчі відношення. Є грамматична форма. Є граматичне і лексичне значення.
Висловте власну точку зору за поданим реченням.
Справді, слово не відображає предмет безпосередньо, воно тільки позначає його умовним символом (В. Колесов).

4.  Актуалізація опорних знань (повторення вивченого в школі)
5.   Коментар відповідей та робіт  студентів
6.  Виконання практичної роботи (повторення правил та виконання вправ)
Слово є однією з основних одиниць мови. Воно дає найменування для всіх пізнаних людиною предметів і явищ природи та суспільства, відношень і залежностей, для вираження людиною почуттів, емоційних реакцій і волевиявлень. Слово бере на себе НОМІНАТИВНУ (називальну) функцію.
Слова виникають з одним лексичним  значенням, але поступово в ньому під впливом різних мовних ситуацій виникають мовні зміни, що ведуть до появи нових значень - похідних.
Слова, що мають первинне і вторинне /похідне/ значення, називається БАГАТОЗНАЧНИМИ /полісемічним/. Первинне значення називають ПРЯМИМ, вторинні - ПЕРЕНОСНИМ.
Багатозначність виникає від того, що мовці помічають схожі риси предметів, подібність явищ у житті і тому переносять назву одних предметів на інші.
АНТОНІМИ - слова протилежні за значенням (чорний-білий).

СИНОНІМИ - слова близькі за значенням та різні за написанням (йти, чимчикувати, пересуватися, швендяти, шкандибати).
Пароніми - слова близькі за звучанням та різні за значенням (абонент, абонемент).
ОМОНІМИ - слова різні за значенням, але однакові за написанням (ключ).
Лексикологією називають науку, яка вивчає лексику. Слово лексика походить від грецького слова - "словесний", "словниковий". Ним називають усі слова мови, а також окремі шари чи групи слів та слова письменників і їх творів.
Підрозділи лексикології:
Семасіологія - вивчає значення слова, багатозначність, омоніми, синоніми, антоніми.
Етимологія - вивчає походження слів, спорідненість з іншими словами.
Ономастика - вивчає власні назви.
Топоніміка - вивчає власні географічні назви.
Гідроніміка - вивчає власні назви водних артерій.
Антропоніміка - вивчає власні назви істот - прізвища, імена, клички)
Термінологія - вивчає терміни.
Лексикографія - охоплює укладання словників.
Художні засоби української мови.
На перенесенні значення слів за якоюсь певною ознакою формуються художні засоби мови: епітети, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха.
Метафора -це перенесення назви з одного предмета на інший за схожістю якихось ознак, форм, якостей, властивостей, функцій (цвіте Казахстан).
Епітет - прикладка, прізвисько - різновид метафори. Це переносне значення, яке виконує роль образного означення  (золоте серце).
Метонімія - перейменування - це тип переносного значення за спільністю (випив склянку, читав Шевченка).
Синекдоха - спільне сприймання, витлумачення - це вид переносного значення, яке формується на заміні назви цілого його частиною (білий парус).
Іронія - вжитвання слова в протилежному значенні, утворюється тонка усмішка (благоденствіє).
Антитеза - різко протиставлені прямо протилежні поняття (мужик-пан).
7.   Виконання практичної роботи. Коментар роботи студентів

Прочитайте народні прислів'я, поясніть значення. Доберіть синоніми-фразеологізми.
• Що вище на вежу, то дрібніші люди внизу.
• Товкти воду в ступі теж робота, якщо вона високооплачувана.
• Не вистеляй лиходійством стежку в рай — заведе у пекло.
• Темні фарби тону ретельно згущує, щоб самому виглядати світлішим.
• На благо народу старається: то воду каламутить, то палиці в спиці пхає.
• Нація без рідної мови, що людина без крові.
• Коли порожня бочка котиться — вуха заткнути хочеться.
• Високо задерешся — низько падати буде.
• Не плюй до криниці, бо схочеш водиці.
Лексичний практикум
З'ясуйте лексичне значення слів: абреже, абонемент, абразія, авгіт, аерограф, акванавтика, азотизація, айлант, байдак, базальний, багнет, бакай, бездар, букса, гранд, бонус, данець, дина, економікс, етюдник.
Гра «Хто швидше?»
Вказати синоніми, антоніми, омоніми, пароніми.

8. Підсумок заняття:
Термінологічний словник
Лексикологія, семасіологія, етимологія, ономастика, термінологія, номінативна функція, термін, полісемія, пряме значення, переносне значення, метафора, метонімія, синекдоха, омоніми, омофони, омограми пароніми, синоніми, синонімічний ряд (гніздо), антоніми, власне українські слова, іншомовні слова, неологізми, архаїзми, історизми.
Питання для самоконтролю
1. Що вивчає лексикологія?
2. Як визначається слово як основна лексична одиниця? Які ознаки його характеризують? Які функції виконує слово?
3. Які слова мають конкретне значення, а які - абстрактне?
4. Які слова називаються однозначними, які – багатозначними?
5. Яке значення слова називається прямими, а яке – переносним?
6. Які слова називаються омонімами? У чому полягає відмінність між омонімами і багатозначними словами? На які групи поділяються омоніми? Чим відрізняються від омонімів пароніми?
7. Які слова називаються синонімами? Дайте визначення синонімічного ряду. На які групи і за якими ознаками поділяються синоніми? З якою метою вживаються у мовленні?
8. Які слова називаються антонімами? На якій основі будуються антонімічні відношення? Чим зумовлене вживання антонімів?
9. Чим визначається належність слова до активної чи пасивної лексики?
Практичні завдання
1. Опрацювати матеріал підручника, скласти тезовий конспект.
Виконати тестові завдання.